ШІ з освіти вже не піде: що робити вчителю?

Сьогодні вже зрозуміло: ШІ з освіти нікуди не піде. Тому найважливіше запитання: а що тепер робити вчителю? Як учні та вчителі використовують штучний інтелект і які це дає результати? Хто такий Джіпі та як розібратися в усіх видах ШІ? Відповіді на ці запитання можна знайти у свіжому звіті ОЕСР «Перспективи цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективного використання генеративного ШІ в освіті». Зібрали головні висновки звіту про ефективне використання ШІ в освіті.

Детальніше…

Як соцмережі впливають на поведінку людей у контексті війни: візьміть участь у дослідженні

Дослідницька команда Кембриджського Університету та Київської школи економіки вивчає, як соціальні мережі впливають на поведінку людей у контексті війни Росії проти України. Про це Освіторія.Медіа повідомили організатори дослідження.

Мета дослідження

Це дослідження проводять науковці Кембриджського університету. Дослідники прагнуть дізнатися більше про те, як люди взаємодіють із новинним контентом на платформах соціальних мереж. Проєкт планують завершити до жовтня 2026 року.

Детальніше…

«Дозування» ШІ для дітей: як використовувати штучний інтелект у школі без шкоди для мислення

Штучний інтелект уже став частиною навчання: він підказує школярам відповіді на домашні завдання, автоматично створює вправи для вчителів, допомагає освітянам планувати уроки та оцінювати роботи. Але за цією «корисністю» приховані ризики для розвитку мислення, автономії та емоційного благополуччя дітей. Ця стаття допоможе вчителям, батькам і школярам зрозуміти, як ШІ працює, де він корисний, а де небезпечний, і як правильно його дозувати.

Детальніше…

Заборона соцмереж для дітей — чому це важливо не лише для Франції?

Ще кілька років тому ідея заборонити дітям користуватися соціальними мережами звучала радше як маргінальна або популістська. Соцмережі для дітей сприймалися дорослими як невід’ємна частиною сучасного дитинства.  Так само, як телевізор для покоління 1990-х чи комп’ютерні ігри для початку 2000-х. Але сьогодні ситуація кардинально змінилася. Про заборону або жорстке обмеження доступу дітей до соцмереж говорять не лише батьківські форуми чи педагогічні конференції, а й провідні світові медіа — від The Economist до Financial Times. А парламенти різних країн уже не просто дискутують, а ухвалюють конкретні рішення.

Детальніше…

Тиск «успішного успіху»: чому він шкодить і глядачам, і авторам

Коли надворі темно, холодно, часом зникає світло – ми всі інстинктивно шукаємо не ідеальні картинки, а справжнє тепло, живе слово, відчуття, що тебе бачать і чують. Саме в такі моменти особливо гостро стає помітно, наскільки фальшивим може бути тиск так званого «успішного успіху», який підлітки щодня бачать у соцмережах.

Для дорослих це часто виглядає очевидно: стрічка в соцмережах – не життя. А для підлітка – це сцена, на якій усі ніби щасливіші, красивіші, успішніші. І якщо в тебе не так – значить, з тобою щось не те. Саме тут і починається небезпечне порівняння.

Детальніше…

Європейська Комісія підготувала перший проєкт Кодексу маркування ШІ-контенту

Європейська Комісія оприлюднила перший проєкт Кодексу практики щодо маркування і позначення контенту, створеного за допомогою ШІ. Це добровільний документ, підготовлений незалежними експертами. Він покликаний допомогти учасникам ринку, інформує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Детальніше…

Які загрози ШІ несе людству: тези філософа Ювала Ноя Харарі

Штучний інтелект — загроза чи допомога людству? Який вплив на людину має ШІ і чи правда, що він цілодобово стежить за нами? А ще, які саме професії він витіснить і що робити вже зараз, щоб штучний інтелект не став нашим ворогом? Знаний ізраїльський філософ, історик і автор книг Ювал Ной Харарі у книзі «Nexus: Коротка історія інформаційних мереж від кам’яного віку до ШІ» (видання Bookchef) зусібіч досліджує AI-феномен і чесно говорить про вплив штучного інтелекту на майбутнє людства. Підготували головні тези Харарі про користь та загрози ШІ людству.

Детальніше…

Як навчитися бути вдячним: 5 вправ, які допоможуть підняти настрій у часи війни

Як часто протягом дня ви відчуваєте тривожність, напруженість, фрустрацію? Чи маєте звичку прислухатися до себе, помічати свої почуття і називати їх? Звучить досить просто, а насправді це дієвий перший крок до емоційного здоров’я. Кріста Тінарі, освітянка та експертка із соціально-емоційного й етичного навчання, під час онлайн-EdCamp поділилася практичними вправами, які допоможуть дорослим і дітям розвивати внутрішню стійкість та співпереживання в часи кризи.

Детальніше…