Інформаційна гігієна в умовах війни: як не допомагати ворогу

    Кожен з нас своєю поведінкою в мережі може як боротися з ворогом, так і допомагати російським загарбникам, навіть сам того не підозрюючи. Страх та паніка — це те, на що сподівається ворог.   

    Як правильно читати новини? Як не стати зброєю в руках ворога і  зберегти ментальне здоровʼя, своє та близьких, поділилась PR-менеджерка платформи «Моє місто», волонтерка Ната Паламаренко.

   Детальніше...

Відбудеться вебінар для вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін «Основи аналізу, сприйняття та поширення інформації в медійному просторі в умовах війни»

            Адміністрація ТОКІППО повідомляє, що 03 червня 2022 року в режимі онлайн буде проведено вебінар для вчителів суспільно-гуманітарних дисциплінь «Основи аналізу, сприйняття та поширення інформації в медійному просторі в умовах війни».    

                  Детальніше з інформацією можна ознайомитися тут. 

Спецслужби рф вербували українських дітей через ігри в смартфонах

   Служба безпеки України викрила спецслужби російської федерації на використанні смартфон-ігор для вербування українських дітей.  В одному з додатків учасники мають шукати так звані «коробки» з віртуальними призами, які можна обміняти на електронні гроші. Під час проходження маршруту діти здійснюють фотофіксацію місцевості, об’єктів військової та критичної інфраструктури на території різних населених пунктів.

  При цьому доступ до адміністрування застосунку має підконтрольна спецслужбам рф ІТ-компанія, яка зареєстрована в одній з європейських країн і займається розповсюдженням інтерактивних платформ.

   Детальніше...

Терабайти марного контенту: як впоратися з потоком інформаційного шуму та негативу

Однією з проблем століття технологій став інформаційний шум. Зараз кожен з нас щодня споживає терабайти даремного контенту, не випускає телефону з рук як на роботі, так і вдома.
Це спричинило виникненню культури кліпового мислення. Люди більше не сприймають світ як цілісний, не аналізують, не розмірковують та поглинають усе, що з’являється в полі їхнього зору.
Інформаційний шум — це потік невідфільтрованої інформації, цінність якої зменшується пропорційно до її кількості.
Небезпека полягає в тому, що людина починає звикати до простого інфопотоку та виробляє залежність від інформації. Курси, вебінари, блоги, статті, відео, фотографії — на це витрачається багато енергії, ресурсу та часу. А в результаті користі нуль.
Розібратися з темою інфошуму Work.ua допоміг журналіст Максим Журавель. Він має за плечима понад чотири роки досвіду роботи в новинних виданнях України. Максим щодня стикається з великим потоком інформації, але навчився її регулювати, відсівати непотрібне, відпочивати від надлишку новин і знає, як не стати заручником кліпового мислення.

Детальніше...

Інформаційний шум забруднює наше життя: як вберегти себе?

      Світ в якому ми живемо перенасичений інформацією. Інформаційний детокс такий необхідний у сучасному світі, наповненому масами непотрібної інформації: страшні новини, жовта преса, плітки, незрозумілі шоу, десятки мейлів та розсилок. Коли інформації стає надто багато, то з’являється інформаційний шум, внаслідок чого людина не може аналізувати ситуацію. Фейкових новин та спамів стало настільки багато, що знайти істину звичайній людині вже дуже складно. Останнім часом в соціальних мережах з’явилося багато псевдо експертів, які публікують інформацію з фейкових джерел. У результаті люди довіряють не першоджерелу та сіють паніку в суспільство. 
          Поняття «інформаційний шум» пов’язане не тільки з онлайн-сферою, але також з традиційними ЗМІ: телебачення, радіо, друкованими виданнями. Витратьте декілька днів на те, щоб помітити інформаційний шум у своєму житті. Коли знаходите відволікаючий фактор або інформацію, яка вам псує настрій та навіює тривогу запишіть у свій нотатник. Таким чином, ви проаналізуєте від чого потрібно відмовитися у своєму житті.

Детальніше...

Як допомогти дітям контролювати час у гаджеті

   Екранний час – це можливість розвитку, спілкування з іншими в мережі. Але незважаючи на те, що інтернет став додатковою реальністю, де ми можемо проявляти себе та пізнавати нове, він не може повністю замінити реальне життя та живі стосунки. Освітній проєкт #stop_sexтинг пропонує педагогам та батькам топ правил для дітей та підлітків щодо поведінки в мережі та контролю за проведеним там часом, які дорослі можуть обговорити з ними.

Детальніше...

Твори Пушкіна, Толстого, Достоєвського, чи портібно забороняти?

Звісно, ніхто не має права забороняти читати твори – про смаки не сперечаються. Але смаки не мають нав’язуватись, а постаті - бездумно героїзуватись.

Наприклад, хтось любить твори Стівена Кінга чи Джоан Роулінг, але пам’ятників їм не ставлять (хоча ці люди суттєво підтримують Україну сьогодні). Натомість, якщо зазирнути в біографію Пушкіна, ми побачимо, що він підтримував агресивні військові дії Російської імперії щодо приєднання територій Кавказу.

«У Києві є аж дев'ять вулиць імені Лермонтова. Дев'ять! Повірте мені. Три вулиці, п'ять провулків і одна Лермонтовська. Він хороший поет, але питання в тому, що Лермонтов навіть не був в Україні», – говорить Вахтанг Кіпіані в інтерв’ю «Українській правді», нагадуючи про те, що не всі українські герої удостоїлись такої честі.