Національний тест з медіаграмотності — вже 29 жовтня! Беріть участь і перевірте, наскільки ви стійкі до інформаційного хаосу, фейків і маніпуляцій — а ще виграйте подарунки.
У тесті буде 25 питань у 5 тематичних блоках — про штучний інтелект, соцмережі, фактчекінг, медіа та кібербезпеку.
Згідно з результатами дослідження, проведеного ГО «Детектор
медіа», 93% опитаних працівників сфери освіти мають вищий за середній
або високий рівень знань у сфері медіа та цифрових комунікацій, повідомляють на сайті громадської організації.
Освітяни VS середньонаціональні показники
Дослідження виявило, що молодші вчителі (віком 18–25 років) загалом краще орієнтуються в медіапросторі, ніж їхні старші колеги (46–55 років) — 26% проти 15% з високим рівнем.
До Всесвітнього дня ментального здоров’я ГО Dignity Online та Національна соціальна сервісна служба України діляться ключовими порадами для батьків, освітян та всіх, хто працює з дітьми.
На прикордонні журналісти першими стикаються з фейками та викривленою інформацією про події, пов’язані з війною. Водночас і першими можуть їх спростувати, поки ці фейки не набули значного розголосу й поширення. Відтак правильно реагувати, спростовувати, інформувати, висвітлювати трагічні й складні події, показувати людські історії, протистояти тиску та кібератакам – усе це сьогоднішні виклики для прикордонних і прифронтових локальних медіа. Попри брак кадрів, перебої з енергопостачанням і звʼязком, обстріли, руйнування редакцій, вимушену релокацію, наші колеги долають ці виклики щодня і працюють, щоб бути джерелом обʼєктивної інформації для мешканців громад.
У сучасному світі, а
особливо в умовах війни, журналіст має не лише володіти словом, а й бути
фактчекером, аналітиком достовірності інформації. У багатовимірному
комунікативному просторі сучасності він повинен бути і комунікативістом, і
психологом, здатним розуміти механізми впливу інформації на людей та її
специфіку для різних аудиторій.
Особливо це стосується маніпулятивної та недостовірної інформації, яка є основою інформаційної війни, розпочатої росією проти України.
Міністерство освіти і
науки розпочало реєстрацію українських освітніх осередків за кордоном.
Освітнім осередком
може стати школа, суботня чи недільна школа, громадська організація або інша
інституція за кордоном, яка організовує навчання для українських дітей.
Реєстрація освітніх
осередків відбуватиметься через АІКОМ. Процедуру верифікації проводить комісія
за участю представників МОН і МЗС.
Одним із ключових критеріїв для проходження верифікації є викладання предметів за програмою українознавчого компонента.
З початку
повномасштабного вторгнення рф систематично застосовує одну зі своїх
найцинічніших тактик – залучає неповнолітніх українців до незаконної та
диверсійної діяльності. За даними ювенальної
поліції України, лише за перше півріччя 2025 року було зафіксовано майже 70
випадків вербування дітей.
Мета ворога – використовувати дітей для збору розвідувальних даних, диверсій, поширення пропаганди, скоєння кіберзлочинів і навіть проведення терористичних атак. Платформою номер один для таких операцій є Telegram –завдяки своїй анонімності та відсутності нагляду дорослих.
