У сучасному світі, а
особливо в умовах війни, журналіст має не лише володіти словом, а й бути
фактчекером, аналітиком достовірності інформації. У багатовимірному
комунікативному просторі сучасності він повинен бути і комунікативістом, і
психологом, здатним розуміти механізми впливу інформації на людей та її
специфіку для різних аудиторій.
Особливо це стосується маніпулятивної та недостовірної інформації, яка є основою інформаційної війни, розпочатої росією проти України.
Міністерство освіти і
науки розпочало реєстрацію українських освітніх осередків за кордоном.
Освітнім осередком
може стати школа, суботня чи недільна школа, громадська організація або інша
інституція за кордоном, яка організовує навчання для українських дітей.
Реєстрація освітніх
осередків відбуватиметься через АІКОМ. Процедуру верифікації проводить комісія
за участю представників МОН і МЗС.
Одним із ключових критеріїв для проходження верифікації є викладання предметів за програмою українознавчого компонента.
З початку
повномасштабного вторгнення рф систематично застосовує одну зі своїх
найцинічніших тактик – залучає неповнолітніх українців до незаконної та
диверсійної діяльності. За даними ювенальної
поліції України, лише за перше півріччя 2025 року було зафіксовано майже 70
випадків вербування дітей.
Мета ворога – використовувати дітей для збору розвідувальних даних, диверсій, поширення пропаганди, скоєння кіберзлочинів і навіть проведення терористичних атак. Платформою номер один для таких операцій є Telegram –завдяки своїй анонімності та відсутності нагляду дорослих.
Проєкт «Розвиток
дитини» пропонує батькам, вихователям та вчителям оригінальні завдання, які
спрямовані на формування читацької компетентності.
Виконання завдань
допоможе розвивати читацький інтерес, мислення, уяву, пам’ять, уміння
аналізувати й порівнювати твори.
Також робота над завданнями і блок-схемами стане запорукою формування мовної компетентності дитини, розвитку вміння структурувати отриману інформацію й використовувати її для створення усного повідомлення.
Пропонуємо читачам
матеріали та документи щодо формування медіаграмотності здобувачів освіти.
Одна з ключових
компетентностей, формування якої передбачено в державних стандартах середньої
освіти, – інформаційно-цифрова.
Ця ключова компетентність передбачає впевнене і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, оброблення, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі, приватному спілкуванні тощо.
У сучасному світі використання інтернету є невід’ємною частиною
повсякденного життя, тож навички з цифрової грамотності також стають вкрай
важливими.
Згідно з дослідженням цифрової
грамотності в Україні, що було проведене 2023 року з ініціативи Міністерства
цифрової трансформації, особливо це актуально для підлітків, 96% яких
використовують інтернет для спілкування з рідними та друзями.
Відповідно до даних цього дослідження, близько третини підлітків (31%) не знають, як захистити свої дані при користуванні інтернетом, а свої цифрові навички вважають недостатньо хорошими 35% опитаних дітей.
Дистанційна форма
навчання залишиться елементом освітнього процесу в українських школах.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр
– міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, коментуючи свою заяву про
скасування наказу МОН № 1112.
За його словами, дистанційне навчання не скасовуватимуть, оскільки безпека дітей є ключовим пріоритетом уряду.
Міністерство освіти і
науки запровадить облік суб’єктів освітньої діяльності, що забезпечують
здобуття неформальної освіти для українських дітей за кордоном, який буде
вестися з використанням АІКОМ.
Відповідну вимогу
містить Порядок визнання
українськими школами результатів навчання учнів, які перебувають за кордоном.
Зокрема, для того щоб результати навчання учнів, що перебувають за кордоном і вивчають українознавчі предмети в місцевих освітніх осередках (суботніх і недільних школах, громадських центрах тощо), були зараховані в Україні без складання додаткових оцінювань, ці освітні осередки мають пройти верифікацію в Україні.
