· Як говорити з дітьми про війну так, щоб не травмувати,
але й не замовчувати їхній досвід?
·
Як допомогти учням осмислювати власні переживання,
говорити про втрати, пам’ять і водночас знаходити ресурси для підтримки себе та
інших?
Відповіді на ці запитання пропонує новий методичний посібник «Як говорити з дітьми про війну та пам’ять?», який створили Музей воєнного дитинства спільно з учителькою Наталією Понежою та психологинею Анною Лінчовською.
Міністерство освіти і
науки України затвердило нову Типову програму підвищення кваліфікації
педагогічних і науково-педагогічних працівників з розвитку цифрової
компетентності. Про це йдеться на сайті МОН. Документ має стати основою для
професійного розвитку освітян у сфері цифрових технологій та замінить попередню
програму, що діяла з 2021 року.
Відповідний наказ МОН підписали 3 червня 2026 року. Документ розробили з урахуванням сучасних викликів цифрової трансформації освіти, розвитку штучного інтелекту, необхідності зміцнення кібербезпеки та потреби в оновленні цифрових навичок педагогів.
Студія онлайн-освіти
EdEra за підтримки Tokarev Foundation запускає пілотний проєкт платформи
зрозумілої математики «БігМат». Про це Освіторія.Медіа повідомили представники
фонду.
Безоплатний освітній продукт покликаний допомогти учням подолати прогалини в знаннях, а вчителям і батькам — ефективніше підтримувати дітей у навчанні.
Стенфорд нещодавно опублікував AI Index Report 2026. Звіт презентує головні тренди розвитку штучного інтелекту в освіті та пояснює, як той змінює роль учителя, навчальні програми й ринок праці. Учитель інформатики Олександр Думишинець, який входить у ТОП-50 найкращих педагогів світу, виокремив 10 ключових висновків AI Index Report 2026 для українських освітян. Чому штучний інтелект в освіті вже не є «додатком до уроку», а стає основою нової освітньої моделі? Як ШІ створює новий рівень академічної доброчесності та чи справді індустрія технологій перемагає університети? Як ШІ впливає на професії майбутнього, психологічну адаптацію дітей і роль учителя як ментора й емоційного навігатора? Читайте 10 ключових тез про ШІ, що визначать роботу освітян у найближчі роки.
В Україні проведуть
масштабне дослідження про використання та вплив ШІ в освіті, повідомили на сайті Міністерства освіти. WINWIN EdTech
Center of Excellence спільно з Фондом Східна Європа отримали грантову підтримку
від OpenAI у межах міжнародної програми EMEA Youth & Wellbeing.
Програма EMEA Youth & Wellbeing спрямована на підтримку громадських і дослідницьких організацій у Європі, на Близькому Сході та в Африці, які працюють із темами безпеки молоді, добробуту та відповідального використання ШІ в освіті. До першої когорти увійшли 12 організацій із різних країн регіону.
Нещодавнє Національне опитування про цифровізацію навчання від EdTech в Україні показує, що 54 % українських освітян використовують цифрові інструменти щодня. Але 70 % вчителів вважають «середнім» свій рівень володіння цифровими навичками. Також опитування говорить, що 77 % закладів освіти залучають ШІ в освітній процес, проте тільки у 7 % є затверджена політика використання штучного інтелекту. Які інструменти прості у використанні й покращать цифрову грамотність педагога без додаткового навчання? Зібрали для вас практичні матеріали з інструментами на кожен день.
У США з’явиться
незалежна дослідницька лабораторія, яка тестуватиме інструменти штучного
інтелекту (ШІ) щодо ризиків для дітей і підлітків — за аналогією з краш-тестами
автомобілів, що свого часу суттєво підвищили безпеку на дорогах, повідомляє CNN.
Ініціативу запускає некомерційна організація Common Sense Media, яка відома своїми рейтингами фільмів, ігор та цифрових платформ для батьків і педагогів. Новий проєкт отримав назву Youth AI Safety Institute (Інститут безпеки ШІ для молоді).
Штучний інтелект стає повсякденною частиною життя дітей, навіть дошкільнят. Як він впливає на дітей? Хто такі «аборигени ШІ» і що нам варто про них знати? Як діти сприймають ШІ: як інструмент, іграшку чи, може, як старшу сестру? Переклали для вас результати нового дослідження про те, як ШІ впливає на дошкільнят. Приготуйтеся здивуватися: діти приписують ШІ почуття, вважають його живим та чарівним, а ще звертаються до нього шанобливо і не ставлять під сумнів його відповіді. У кінці матеріалу знайдете 5 порад учених, як уберегти дошкільнят від шкідливого впливу ШІ.
У TikTok, Instagram
чи Telegram дедалі частіше з’являються відео та фото з учнями, вчителями або
іншими учасниками освітнього процесу — із принизливими підписами, змонтованим
аудіо чи хвилею насмішок у коментарях. Те, що в соцмережах часто називають «приколом»
або «мемом», насправді може бути кібербулінгом — із цілком реальними юридичними
наслідками.
Ювенальна превенція та Кіберполіція наголошують: цифрова анонімність не звільняє від адміністративної, а в окремих випадках — і кримінальної відповідальності за онлайн-цькування.
В Україні запустили
безплатну освітню програму з навчання штучного інтелекту для школярів 8–11
класів, їхніх батьків та вчителів. Про це Освіторія.Медіа повідомила пресслужба
Unicorn School — розробника програми.
Ініціатива має на меті змінити підхід до використання ШІ в освіті — від застережень і страхів до усвідомленого, етичного й практичного застосування.
МОН запрошує
педагогів долучитися до наповнення платформи «Освіта для життя», повідомили на
сайті Міністерства освіти.
Більше про функції
платформи
Це цифровий
інструмент для щоденної роботи вчителя, який підтримує:
· орієнтуватися в навчальному ступені учнів з 1 до 12 класу
і концепціях освітніх галузей;
· працювати з результатами навчання;
· знайти приклади завдань і діяльностей, що відповідають державним стандартам.
ШІ — це потужна технологія з великим освітнім потенціалом, який розкривається завдяки тому, як її подають і викладають. Але чи буває використання ШІ в школі насправді конструктивним, враховуючи жагу учнів до списування через ChatGPT? Доктор філософії Мед Харбах створив посібник для конструктивної, творчої та етичної взаємодії учнів із ШІ. У цьому матеріалі ми переклали для вас 9 способів розумного використання ШІ на уроках. Тут знайдете конкретні приклади завдань, що заохочують учнів до рефлексії та створюють простір для діалогу, експериментів та розвитку.
Як використовувати штучний інтелект в освіті у 2026 році? Чому ШІ — це не шоу для уроку і які завдання вже точно не варто давати учням? Які прості інструменти ШІ-сервісу Canva варто навчитися використовувати? Чому вже зараз варто протестувати ШІ від Google — NotebookLM і в чому його переваги для вчителя порівняно із ChatGPT? Як працює сервіс Brisk Teaching і чому вчителям варто розглядати його як «другого пілота»? Масштабний майстер-клас для освітян провели вчительки інформатики, експертки з освітнього ШІ Ірина Сокол і Тетяна Ткаченко.
Після різкого зростання на початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців стабілізувався. Водночас соціальні мережі, блогери та інструменти штучного інтелекту стають дедалі важливішими для того, як люди отримують, створюють і перевіряють інформацію. Про це свідчать результати шостої хвилі дослідження індексу медіаграмотності українців за 2025 рік, яке провела громадська організація «Детектор медіа».
«Що може бути цікавого на уроках інформатики в еру мобільних розважальних додатків? Ми більш просунуті в технологіях, ніж учителі!» — теж доводилося чути подібне від учнів? Проте інформатика — це не лише робота з гаджетами, а спосіб мислення і навичка, яка допомагає структурувати, знаходити зв’язки та оптимізувати вирішення задач. У цьому переконаний Володимир Бабенко, вчитель інформатики з Полтавської області, він став переможцем у номінації вчитель-інноватор. Спеціальна номінація в рамках премії Global Teacher Prize Ukraine 2025 стала можливо за підтримки швейцарсько-української програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа. Володимир Бабенко на своїх уроках вчить дітей програмувати на Python, робити IT-приєкти та розвиває їхні STEAM навички. Вчитель-інноватор пропонує 10 захопливих вправ і активностей, які розпалять учнівський інтерес до уроків інформатики.
Фейки, маніпуляції та сумнівний контент давно потрапляють у щоденний інформаційний простір школярів. Завдання вчителів — не лише застерігати, а й показувати, як працювати з інформацією свідомо й критично. Але як інтегрувати це в навчальний процес, зацікавити темою та утримати увагу учнів? Вправи для уроків та практичні поради дає Лідія Поворознюк, учителька української мови, української та зарубіжної літератур, фахівчиня з медіаграмотності та фіналістка премії Global Teacher Prize Ukraine 2021.
Сьогодні вже зрозуміло: ШІ з освіти нікуди не піде. Тому найважливіше запитання: а що тепер робити вчителю? Як учні та вчителі використовують штучний інтелект і які це дає результати? Хто такий Джіпі та як розібратися в усіх видах ШІ? Відповіді на ці запитання можна знайти у свіжому звіті ОЕСР «Перспективи цифрової освіти на 2026 рік. Дослідження ефективного використання генеративного ШІ в освіті». Зібрали головні висновки звіту про ефективне використання ШІ в освіті.
Дослідницька команда
Кембриджського Університету та Київської школи економіки вивчає, як соціальні
мережі впливають на поведінку людей у контексті війни Росії проти України. Про
це Освіторія.Медіа повідомили організатори дослідження.
Мета дослідження
Це дослідження проводять науковці Кембриджського університету. Дослідники прагнуть дізнатися більше про те, як люди взаємодіють із новинним контентом на платформах соціальних мереж. Проєкт планують завершити до жовтня 2026 року.
Штучний інтелект уже став частиною навчання: він підказує школярам відповіді на домашні завдання, автоматично створює вправи для вчителів, допомагає освітянам планувати уроки та оцінювати роботи. Але за цією «корисністю» приховані ризики для розвитку мислення, автономії та емоційного благополуччя дітей. Ця стаття допоможе вчителям, батькам і школярам зрозуміти, як ШІ працює, де він корисний, а де небезпечний, і як правильно його дозувати.
Ще кілька років тому ідея заборонити дітям користуватися соціальними мережами звучала радше як маргінальна або популістська. Соцмережі для дітей сприймалися дорослими як невід’ємна частиною сучасного дитинства. Так само, як телевізор для покоління 1990-х чи комп’ютерні ігри для початку 2000-х. Але сьогодні ситуація кардинально змінилася. Про заборону або жорстке обмеження доступу дітей до соцмереж говорять не лише батьківські форуми чи педагогічні конференції, а й провідні світові медіа — від The Economist до Financial Times. А парламенти різних країн уже не просто дискутують, а ухвалюють конкретні рішення.
