Медіаграмотність: корисні матеріали

           Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими. 

Добірка матеріалів про медіаграмотність:

Як розпізнати фейкові новини – інфографіка Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), що допоможе виявити неправдиву інформацію.

MediaSapiens – проект з підвищення медіаграмотності споживачів медійного контенту. 

Медіаосвіта і медіаграмотність – портал, створений на базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду “Академія української преси”.

Media IQ – проект із розвитку медіаграмотності та критичного мислення.

Stopfake.org – сайт для перевірки фактів, головна мета якого – перевірка істинності, інформації, посилення медіаграмотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.

Новинна грамотність – онлайн-курс, спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту.

МедіаДрайвер – мультимедійний онлайн-посібник, що містить текстову інформацію, інфографіку та відео про різні типи медіа, що допомагають навчитися орієнтується у складних лабіринтах інформації.

Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві –  книжка проекту клубу ілюстраторів Pictoric, що містить ілюстрації та тексти журналістів на тему медіаграмотності.

Медіаграмотна місія –  онлайн-гра, спрямована на перевірку вміння рятуватися від шкідливого інформаційного впливу.

Медіаграмотність для громадян – дистанційний навчальний курс, метою якого є надання базових знань у сфері медіа, ознайомити громадян з найросповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, надати базові інфструменти перевірки інформації та критичного мислення.

Книга «Посібник для вчителя про медіаграмотність: Критичне мислення в мультимедійному світі» (англійською). У США Національна асоціація освіти з медіа грамотності (NAMLE) для аналізу медіа-повідомлень розробила систему ключових питань. У організації вважають, що правильні запитання є ядром медійної освіти та критичного мислення загалом. У книжці ці запитання доповнені та систематизовані за тематикою. Повна версія книги доступна англійською та скорочена версія –українською.

Наука повсякденного мислення – курс на Prometheus. Платформа Prometheus переклала українською курс викладачів університету Квінсленда (Австралія). Цей курс є одним із найпопулярніших у сфері розвитку критичного мислення. Тривалість курсу – 13 тижнів, та завдяки платформі Prometheus до нього можна долучитися у будь-який зручний для вас час. Цей курс дає нам інструменти, які допоможуть навчитися мислити незалежно та аналітично, цінувати факти більше власного досвіду. Також курс дає знання про ментальні ярлики, якими іноді зловживають люди, та вчить використовувати ці знання для кращого прийняття рішень та більш критичного мислення.

Бібліотека медіа-грамотності від Академії української преси. Академія української преси на власному сайті зробила добірку книг та презентацій з медіа освіти та медійної грамотності. У бібліотеці можна знайти підручники з гендерної рівності у медіа, з питань верифікації даних, посібники з журналістської етики та багато інших цікавих матеріалів. Загалом, у бібліотеці від АУП кожен може знайти інформацію про той аспект медіа грамотності, що найбільш цікавить.

Медіаосвіта та медіаграмотність.Підручник, виданий Академією української преси. Це – класичний підручник для студентів вищих навчальних закладів. З нього ви дізнаєтесь про теорію масових комунікацій, яким чином аналізувати тексти та повідомлення у ЗМІ, які питання ставити та інше.

Академія української преси“Посібник для вчителя “Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства". Посібник втілює прагнення авторів зробити медаосвіту частиною навчального процесу з суспільствознавства. Цей посібник не суто про медіа грамотність, а власне про медіа грамотність як частину суспільного життя. Тому взаємодія людини з мас-медіа розглядається на  рівні з іншими аспектами життя (громадянське суспільство, права та відповідальність, стереотипи й упередження, тощо). Цей посібник – є готовим розкладом уроків суспільствознавства, тому буде корисний усім, хто організовує просвітницькі заходи у навчальних закладах.

Інформацію взято із сайту "Мукачівського державного університету".

Курс з медіаграмотності

  Курс для батьків з орієнтації в інформаційному медіапросторі. Викладений у формі лекцій та історій, які зручно розповідати дітям, навчаючи їх фільтрувати інформаційний вплив та менше сприймати шкідливий контент.

Детальніше...

 

Учителям пропонують створити розробки з медіаосвіти

    Українських педагогів запрошують до участі в розробленні уроків, вправ і методичних матеріалів, присвячених медіаосвіті в умовах воєнних дій.

      Серед пріоритетних тем інструменти медіаграмотності, верифікації контенту та інформаційної безпеки у воєнний час (критичне мислення, фактчекінг, аналіз джерел тощо) задля розпізнавання маніпуляцій та пропаганди.Також цікавими будуть розробки практичних занять з декодування фейків та маніпулятивної інформації.

Заняття або вправи можуть бути створені у формі конспекту лекції, квізу, вікторини тощо.

Найкращі 10 робіт будуть відзначені авторськими гонорарами.

Детальніше...

Що почитати з медіаграмотності?

 Добірка книг, які допоможуть збагатити ваші знання з медіаграмотності, сприятимуть розвитку критичного мислення в дорослих та дітей.

📚 Дмитро Кулеба «Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот» – це справжній посібник із захисту персональних даних, розвитку критичного мислення та протидії маніпуляціям в епоху масової інтернетизації та діджиталізації. Орієнтуючись на приклади з України, інших країн, автор проаналізував, як відбувається війна за реальність та виокремив п’ять правил, які допоможуть у ній перемогти. 

📚 Пітер Померанцев «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності» – ця книжка британського журналіста і письменника про найновіші виклики демократії, про величезну індустрію маніпулювання нашими думками, про інформаційні війни, ботів, тролів і хакерів, про фейкові новини і втрату прозорої політичної дискусії.

📚 Оксана Мороз «Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» – ця книжка про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами. Ці віруси інфікують нас щодня. Вони – провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління. 

 📚 Микола Давидюк «Як працює путінська пропаганда» – автор ділиться своїм досвідом опору медійній пропаганді, наводить приклади маніпуляції свідомістю людей, застерігає від того, аби не перетворитися на маріонетку гібридної війни. Безкоштовно у додатку Yakaboo.

📚 Георгій Почепцов. Книги: «Виртуальные войны. Фейки», «Войны новых технологий», «Пропаганда 2.0». Доктор філологічних наук, професор, автор 50 книг на тему інформаційних війн, пропаганди, теорії комунікації, інформаційних та комунікативних технологій. Його книги про пропаганду, яка є у будь-якому суспільстві у всі часи. Георгій Почепцов пише про те, як разом з інтернетом та соціальними медіа в наш світ прийшли віртуальні війни та фейки, які стали важливим фактором політики. Вони формують свідомість людей, що призводить до трансформації їх поведінки. Книги російською мовою доступні для безкоштовного читання у додатку Yakaboo.

📚 Вальорска М. Аґнєшка «Діпфейк та дезінформація» – видання Академії української преси про новітній вид розповсюдження маніпулятивного контенту, коли за допомогою штучного інтелекту досить швидко можна підробляти відео. Цю та інші книги на тему інфомедійної грамотності можна знайти у «Бібліотеці масової комунікації та медіаграмотносіт» на сайті АУП.

📚 «Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві» – ця книга є результатом однойменного проєкту, у ній розглядаються теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного аналізу медіаповідомлень тощо. 

📚 Катя Сіль «Ніта. Ховайтесь, фейки світу» – книга з медіаграмотності для дітей віком 5-10 років від Міністерства культури та інформаційної політики України та Інституту книги, покликана не тільки розвивати критичне мислення у дитячої аудиторії, а й привернути увагу батьків до теми медіаосвіти.
 
📚 «Фабрика новин» – комікс від ГО Інтерньюз-Україна. Чи впливає недобросовісне медіавиробництво на життя суспільства? Мешканці міста, де фабрикою новин керує всемогутній містер Фейк, відчули це на собі. Чи вдасться їм повернути місто на шлях медіаграмотності та критичного мислення?  

45 ідей як викладати медіаграмотність дітям 3–4 років

 

   Посібник містить 45 вправ-ідей, що апробували вихователі дошкільних закладів і бібліотекарі дитячих бібліотек серед дітей 3–4 років. Авторки інтегрували методику дошкільної медіаосвіти в різноманітні освітні напрямки Базового компонента дошкільної освіти: «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини» тощо. 

   45 ідей як викладати медіаграмотність дітям 3–4 років/ Навчально-методичний посібник / за редакцією О. В. Волошенюк, Г. А. Дегтярьової, В. Ф. Іванова. Київ. АУП, ЦВП. 2021.  72 с., іл.

Детальніше...

ЯК НЕ СТАТИ ГЕЙМІФІКАТОРОМ: методики і технології проведення ігор із медіаграмотності

        

             Навчальний посібник із методики проведення тренінгів із медіаграмотності для медіатренерів та викладачів вищих навчальних закладів України підготовлено за сприяння Фонду Фрідріха Науманна «За Свободу» в рамка тренінгового проєкту «Digital-teacher: антитіла до інфодемії».

        Книга розрахована на тренерів із медіаграмотності, а також викладачів, учителів та освітян, які впроваджують у навчальний процес медіаосвіту та навички критичного споживання інформації. 

Детальніше...

МОН попередило про недопущення участі неповнолітніх у наданні інформації ворогу про військові позиції Збройних сил України

       Міністерство освіти просить педагогів та батьків провести просвітницьку роботу з дітьми щодо зв’язків з окупантами. Так, у Міносвіти, посилаючись на інформацію від СБУ, навели приклади встановлення контактів із неповнолітніми з м. Харкова, Луганської області тощо.
          Встановлення зв'язків окупантів із учнями відбувалось через соціальні мережі та месенджери, у яких діти отримували пропозиції передачі коштів за інформацію про позиції Збройних сил України. 
       Для попередження виникнення подібних ситуацій у майбутньому у Міносвіти попросили посилити просвітницьку роботу з учнями. «З огляду на зазначене просимо використати доступні форми комунікацій і провести просвітницьку роботу з учнями закладів загальної середньої і професійної (професійно-технічної) освіти щодо кримінальної відповідальності за подібні злочини та акцентувати увагу батьків на їх відповідальності за дії дітей», – наголосили у відомстві.

Детальніше...