Як не стати зброєю в руках ворога в інфопросторі

     Якщо ви налякані чи в ейфорії, не можете припинити читати новини й поширювати повідомлення, ви — мішень для інформаційних спецоперацій агресора. Війна відбувається не лише на землі, на воді й у повітрі, а й в інформаційному просторі. 

    Налякані, емоційно виснажені, дезорієнтовані люди — перша найлегша мішень для інформаційної спецоперації. Друга — ті, що в ейфорії, перезбуджені й охоплені бажанням робити будь-що, аби тільки відчувати причетність до оборони Батьківщини. І тими, й тими ворог може скористатися для досягнення своїх цілей.  

Детальніше...

МОЗ оприлюднило правила інформаційної гігієни

Міністерство охорони здоров'я України до Всесвітнього дня психічного здоров’я оприлюднило правила інформаційної гігієни – як впливає інформаційне середовище на психічне здоров’я та благополуччя.

Для того, щоб знизити ризик порушення психологічного благополуччя, виникнення безсоння, підвищення артеріального тиску, появи пригніченого стану, депресій та тривожних розладів варто дотримуватися простих правил інформаційної гігєни: 

• лише достовірні джерела;
• будьте критичні до новин, які швидко розлітаються;
• зважайте на стилістику написання новин;
• утримайтеся відпоширення інформації, якщо прочитали тільки заголовок.

Дбайте про своє психологічне здоров‘я, бо це важливий аспект життя, який впливає на самопочуття в цілому.

Пам’ятка. Як вижити у інформаційній війні?

 У нас є два типи мислення:

• Раціональне (допомагає нам ставити питання, сумніватися та шукати правду)
• Емоційне (коли медіа зачіпають емоційний тригер, тоді навіть найраціональніші і найрозумніші люди можуть потрапити в пастку і повірити в дурість).

Що робити, щоб зберегти розум перед атакою медіа?

1. Читати текст повністю, а не лише заголовок.

Коли в медіа та соцмережах ведеться буквально бомбардування інформацією 24/7, з'являється спокуса заощадити час і пробігтися тільки по заголовках.

• Неетичні медіа та пропагандисти цим користуються, тому вигадують заголовки, які не відображають реальності, але чіпляють емоційно;
• чим більше у вас підписок і закладок, тим більше ваша увага розсіюється і тим менше ви осмислюєте суть того, що читаєте.

2. Оцініть надійність медіа.

• Перевірте, чи можна довіряти сайту;
• перевірте дату публікації;
• дивіться джерела та посилання на офіційних осіб;
• перевірте автора (репутація + що писав раніше і чи не писав фейків)

3. Гугліть.

• Перевіряйте цитати, заяви,фотографії та дивіться, що про цю подію пишуть у інших медіа;
• перевірте, чи дійсно людина сказала певну цитату і дивіться, в якому році вона це зробила.

4. Зробіть паузу, перш ніж зробити репост.

• Ми розповсюджуємо те, що чіпляє, це нормально. Але краще  декілька разів перевірити, ніж репостити дезінфо.

5. Для своєї безпеки можна скласти список джерел, яким ви довіряєте. Нехай список буде невеликим.

• Більшість новинних медіа пишуть одне й те саме одними й тими словами. Це створює інформаційний шум, у якому складно щось розібрати і легко нервово виснажитися.

Матеріал взято із сайту "Академія української преси".

Інформаційна гігієна під час війни. Прості поради, які наблизять нас до перемоги

      Перша й основна відмінність в умовах активних бойових дій полягає у тому, що кожен із нас перетворюється на важливе і чутливе джерело інформації. В умовах війни надзвичайно важливо дотримуватися основних правил інформаційної гігієни.

         

      В сучасному світі люди не мають інформаційного імунітету. Суспільство рідко може ідентифікувати, чи є інформація справді об’єктивною, чи це маніпулятивний фейковий контент. Поради інформаційної гігієни необхідні для людини, суспільства, держави.

      Міністерство оборони України й Мінцифри також оприлюднили інформацію про те, що можна та не можна публікувати у соціальних мережах, а також перелік перевірених ресурсів, куди можна надсилати відомості про злочини ворога. 

Як читати новини під час війни

        Головне — не робити того, чого від кожного з нас сподівається ворог. Ви не можете припинити гортати стрічку новин або вимкнути телевізор. Відчуваєте шквал емоцій, які постійно змінюються — від радості до смутку, від страху до ейфорії. Врешті настає перенасичення — вам здається, що ваш мозок зараз вибухне. А потім — емоційне виснаження. Це типові симптоми, які відчувають у ці дні практично всі. Адже в головах у нас — поле битви інформаційно-психологічної війни. 
        Сучасна війна — це війна нервів навіть більшою мірою, ніж війна ракет і танків. Поки військові наступають на землі та в повітрі, атака в інформаційному просторі має кілька ключових завдань:

• дозорієнтувати та деморалізувати військових;

• деморалізувати цивільних;

• зруйнувати єдину комунікацію держави;

• викликати паніку;

• створити колапс в інфопросторі.

Детальніше...

Відбудеться вебінар для педагогічних працівників «Розвиток критичного мислення особистості як здатності аналізувати медіаінформацію в умовах війни».

           Адміністрація ТОКІППО повідомляє, що 08 квітня 2022 року в режимі онлайн буде проведено вебінар для педагогічних працівників «Розвиток критичного мислення особистості як здатності аналізувати медіаінформацію в умовах війни».

            Детальніше з інформацією можна ознайомитися тут.

Як оцінювати навчальні досягнення учнів в умовах війни

   Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), та командою підтримки реформ Міністерства освіти і науки України розробили поради щодо здійснення оцінювання у школах, які працюють в умовах війни.

   Детальніше...

Вебінар для педагогічних працівників на тему «Персоналізація та алгоритмізація медіаконтенту»

            01 квітня 2022 року на базі ТОКІППО в режимі онлайн було проведено вебінар для педагогічних працівників на тему «Персоналізація та алгоритмізація медіаконтенту».

У роботі вебінару взяли участь педагогічні працівники, які зацікавлені в отриманні знань щодо розвитку інфомедійної грамотності.

Метою заходу було розглянути сутність поняття алгоритмізації та персоналізація інтернет-контенту; продемонструвати вплив цифрового сліду, який залишає людина, на реальні події, які відбуваються в умовах війни; окреслити базові правила захисту від шкідливого контенту.